Координати: 48°45′59″ пн. ш. 37°37′53″ сх. д. / 48.76639° пн. ш. 37.63139° сх. д. / 48.76639; 37.63139
Очікує на перевірку

Біленьке (селище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Біленьке
Герб Біленького Прапор Біленького
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Краматорський район
Тер. громада Краматорська міська громада
Код КАТОТТГ UA14120090020044386
Основні дані
Засновано 1784
Статус із 2024 року
Площа 5,9 км²
Населення 9 441 (01.01.2022)[1]
Густота 1538,6 осіб/км²;
Поштовий індекс 84392
Телефонний код +380 6264
Географічні координати 48°45′59″ пн. ш. 37°37′53″ сх. д. / 48.76639° пн. ш. 37.63139° сх. д. / 48.76639; 37.63139
Висота над рівнем моря 87 м
Водойма р. Біленька I


Відстань
Найближча залізнична станція: Шпичкине
До станції: 9,3 км
До райцентру:
 - фізична: 11,2 км
 - автошляхами: 6,3 км
До обл. центру:
 - фізична: 87,1 км
 - автошляхами: 99,2 км
Селищна влада
Адреса 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, пл. Миру, 2
Карта
Біленьке. Карта розташування: Україна
Біленьке
Біленьке
Біленьке. Карта розташування: Донецька область
Біленьке
Біленьке
Мапа

Біленьке у Вікісховищі

Бíленьке — селище Краматорської міської громади Краматорського району Донецької області України. Розташоване на річці Біленькій I (басейн Дону), за 5 км на схід від шляху Н20 (Слов'янськ — Костянтинівка) і за 17 км на північний схід від залізничної станції Краматорськ. Відстань до Краматорська становить близько 5 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 5896 57.96%
російська 4120 40.50%
вірменська 83 0.82%
угорська 34 0.33%
білоруська 12 0.12%
румунська 3 0.03%
німецька 1 0.01%
польська 1 0.01%
інші/не вказали 22 0.22%
Усього 10172 100%

9,5 тис. ж. (1959). За даними перепису 2001 року населення селища становило 10172 особи, із них 57,96 % зазначили рідною мову українську, 40,50 % — російську, 0,82 % — вірменську, 0,33 % — угорську, 0,12 % — білоруську, 0,03 % — молдовську, 0,01 % — німецьку та польську мови[3].

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

Овоче-молочна агрофірма; школа, клуб.

Географічні об'єкти

[ред. | ред. код]

Гора Абронька

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 квітня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]